Повне дослідження функції та побудова її графіка
Приклад
Провести повне дослідження функції та побудувати її графік.
♦ 1. Знайдемо область визначення функції: D(f) = (-∞; 0 ) ∪ (0; + ∞).
Функція непарна, оскільки f(-x) = – f(x) при ∀ x ∈ D (f), тому графік симетричний відносно початку координат. А отже, подальше дослідження будемо проводити лише для x > 0.
Функція неперіодична. Графік функції не перетинає осей координат, оскільки ні х=0 не входить до області визначення, а у не може дорівнювати нулю при жодному значенні х. При x > 0 маємо y > 0, тобто графік функції знаходиться над віссю Ох. Функція неперервна в свої області визначення. А в точці х=0 вона має нескінченний розрив:
.
2. З попередніх рівностей випливає, що пряма х = 0 (вісь ординат) є вертикальною асимптотою. Для визначення похилої асимптоти y = kx + b обчислимо коефіцієнти k та b:
.
Отже, пряма у = х є похилою асимптотою.
3. Запишемо функцію у вигляді , знайдемо її похідну і прирівняємо до нуля. Дістанемо . Маємо додатний корінь х = 2.
Дослідимо функцію на екстремум, використовуючи другу похідну:
. Отже, при х = 2 маємо . На проміжку (0; 2) функція спадає, а на проміжку (2; +∞) – зростає.
4. Оскільки f”(x) > 0 при x > 0, то графік функції на цьому інтервалі опуклий вниз і точок перегину не має.
5. Допоміжні точки (1; 5) та (3; 4). Будуємо графік заданої функції для x > 0, а потім симетрично відображаємо його відносно початку координат. Отримаємо:
♦
Приклад
Дослідити функцію та побудувати її графік: .
♦ 1) ОДЗ.
Дробово-раціональна функція визначена тоді і тільки тоді, коли її знаменник не дорівнює нулю. Оскільки знаменник заданої функції завжди додатній і не перетворюється в нуль при жодному значенні х, то функція визначена на всій множині дійсних чисел. Тому D(f) = R.
2) Періодичність.
Функція неперіодична.
3) Парність – непарність.
.
Отже, функція парна, а значить її графік симетричний відносно осі Оу.
4) Перетин графіка з осями координат.
Графік перетинає вісь Оу при х = 0. Тому .
Графік перетинає вісь Ох при у = 0. Але дріб не дорівнює нулю при будь-якому значенні х (чисельник завжди додатній). Значить графік функції не перетинає вісь Ох.
5) Неперервність.
Оскільки функція визначена на всій множині дійсних чисел, то вона є неперервною на всій області визначення.
6) Асимптоти графіка функції.
Вертикальних асимптот немає, оскільки функція неперевна. Знайдемо похилі та горизонтальні асимптоти, якщо вони існують. Їх шукатимемо у вигляді у = kх + b.
.
Отже, маємо горизонтальну асимптоту у = 1.
7) Монотонність.
Визначимо проміжки зростання та спадання функції. Для цього знайдемо похідну функції:
.
Функція зростає, коли її похідна більша за нуль і спадає – коли менша.
Оскільки , то у’ > 0, при -10x > 0 ⇒ x < 0, та y’ < 0, при -10x < 0 ⇒ x > 0.
Тобто функція зростає при х ∈ (-∞; 0) та спадає при х ∈ (0; +∞).
8) Екстремуми функції.
Для знаходження екстремумів функції, потрібно визначити критичні точки, тобто точки в яких похідна не існує або дорівнює нулю. Оскільки знаменник похідної не перетворюється в нуль при жодному значенні х, а чисельник дорівнює нулю лише при х = 0, то це і є точка підозріла на екстремум.
З попереднього пункту бачимо, що при переході через цю точку похідна змінює знак з “+” на “-“. Тому х = 0 є точкою максимуму функції.
При х = 0, у = 5 – найбільше значення функції.
9) Опуклість та точки перегину.
Для знаходження точок перегину графіка функції, потрібно обчислити другу похідну функції:
.
Прирівняємо другу похідну до нуля.
– не задовольняє умови заміни;
.
Перевіримо чи змінює знак f” при переході через точки та .
Отже, – точки перегину графіка функції. На проміжку графік функції опуклий вниз, а на проміжку – вгору.
10) Побудова графіка функції.